ДМИТРИЧЕНКО Микола Федорович
Президент Транспортної Академії України, академік
Доктор технічних наук, професор, ректор Національного транспортного університету, завідувач кафедри виробництва, ремонту та матеріалознавства Національного транспортного університету, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, представник України в Раді Міжнародного бюро з питань освіти ЮНЕСКО. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня

     Народився 19 грудня 1952 року у м. Снятині Івано-Франківської області в родині вчителів. У 1976 році закінчив з відзнакою механічний факультет Київського інституту інженерів цивільної авіації, де пройшов шлях від аспіранта, асистента до професора, завідуючого кафедрою, проректора університету. У 2000—2002 роках працював начальником департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України. Входив до складу комісії фахівців з розробки проекту закону України «Про вищу освіту», Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні та інших законодавчо-нормативних актів у сфері вищої освіти.

     Відомий фахівець в галузі машинознавства. Автор 285 наукових праць, з них 14 монографій, 7 підручників, 3 довідників та 18 патентів і авторських свідоцтв. Очолює наукову школу з трибології. Його монографія «Еластогідродинаміка – теорія і практика» відома далеко за межами України. Він є співавтором ряду наукових видань з машинознавства з провідними фахівцями США, Великобританії, Польщі, Росії, Чехії. Керівник багатьох Державних програм. Науково-дослідний проект «Технологія моделювання триботехнічних двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ)», який виконувався під його керівництвом з США, найшов своє реальне впровадження у вигляді моделі ДВЗ в наукових та виробничих підрозділах в Україні та США. Проходив стажування у вищих навчальних закладах Великобританії, США і Канади. Дмитриченко М.Ф. голова спеціалізованої вченої ради з присудження наукового ступеня доктора наук. Він є головним редактором 3 науково-технічних збірників і членом редакційних рад 7 міжнародних науково-технічних журналів, головою оргкомітетів ряду Міжнародних конференцій та симпозіумів. Під його науковим керівництвом захищені 2 докторські та 8 кандидатських дисертацій.